- розклеєний
- -а, -е.1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розклеїти. || розкле́єно, безос. присудк. сл.2) у знач. прикм., перен., розм.Який занепав духом. || Який погано себе почуває, нездужає.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.